Доктор Елліот Рід

- Боже, мій хлопець - ідіот... - Так, але ти знала, на що ти йдеш?

— Ну, скажи йому правду! — Коли я востаннє сказав йому правду, то він не розмовляв зі мною, доки не помер наш батько. Вдруге батько вже не помре.

— Половина з того, що кажуть репери — повне марення! Ну, пам'ятаєш, як у пісні Снупа та Доктора Дре:«Все без розуму від хо-госп». — У малозабезпечених афроамериканців небагатий вибір продуктів, тому вони обходяться тістечками хо-госп. Це частина чорної культури! Це просто! — Загалом у пісні Снупа та Лікаря Дре співається не«о-хо-госп», а«лоу-лоуз». — У чорній культурі«лоу- лоу» — це лоурайдер або машина з удосконаленою підвіскою, яка може стрибати верх-вниз. далі речитатив Елліот і Моллі]: I'm representing... and I still got love for the street! — Терку, тебе щойно опустили дві найбіліші телиці у світі! — Ви цього не зможете довести! - А в мене все записано.

- Ні, докторе Кокс, ви самі зробите всю свою роботу! А коли зробите, я подумаю — назвати вам пів дитини чи ні. - Барбі, таке відчуття, що ти нарешті зробила операцію і вставила собі хребет.

- Прибиральник, у тебе ніколи так не було, щоб ти дивився на себе і мріяв стати зовсім іншим? — Ні, я за життя переможець.

Джей Ді: [ подумки ] Елліот та її морський біолог. Але... Між іншим, знаєте, це мене зовсім не засмучує. Еллісон: — Джей Ді, у вихідні Шон дозволить мені поплавати з дельфінами. Джей Ді: - Правда?! Здорово, сподіваюся, вони тебе не покусають. Шон: - Та розслабся, Елліот, дельфіни люблять людей. Еллісон: - А звідки у тебе на нозі той величезний шрам? Шон: - Та це мої парашутні штани все в блискавках. Я блискавкою прищемив. Еллісон: - Зрозуміло. Карла: — Ти вже їй брешеш? Чудово. Шон: Мене правда не дельфін вкусив. Карла:- А хто? Шон: - Чорний кит.

Ось мій батько завжди казав мені:«Не можеш стримати емоції — йди в комірчину, ніхто не любить істеричок».

Я завжди думала, що якщо вам судилося бути разом, вам буде легко. Що навіть якщо буде важко, все одно буде легко.

- Але сьогодні доктор Келсо сказав нам, що... - Тихо, тихо, тихо... Я не хочу чути ні про що, що вимовив цей чоловік, крім, звичайно:«О Боже мій! Я вмираю! Я рухаюсь до світла! Ой, світло! Що це? Якась помилка! Я ж у пеклі! Привіт Гітлер! Привіт, Муссоліні! Ой, капітане Кенгуру! Як дивно! Що він тут робить?