Доктор Джон «Джей Ді»

— Ну, скажи йому правду! — Коли я востаннє сказав йому правду, то він не розмовляв зі мною, доки не помер наш батько. Вдруге батько вже не помре.

Мені здається, люди не повинні залишатися одні, бо якщо ви знаходите когось, хто для вас справді дорогий, важливо вміти прощати дрібні образи, навіть якщо ти не готовий іти до кінця. Тому що найжахливіше це бути самотнім, коли навколо так багато людей.

— Половина з того, що кажуть репери — повне марення! Ну, пам'ятаєш, як у пісні Снупа та Доктора Дре:«Все без розуму від хо-госп». — У малозабезпечених афроамериканців небагатий вибір продуктів, тому вони обходяться тістечками хо-госп. Це частина чорної культури! Це просто! — Загалом у пісні Снупа та Лікаря Дре співається не«о-хо-госп», а«лоу-лоуз». — У чорній культурі«лоу- лоу» — це лоурайдер або машина з удосконаленою підвіскою, яка може стрибати верх-вниз. далі речитатив Елліот і Моллі]: I'm representing... and I still got love for the street! — Терку, тебе щойно опустили дві найбіліші телиці у світі! — Ви цього не зможете довести! - А в мене все записано.

Не сподівайтеся, що я відчую себе винним за те, що попросив допомоги — так усі живуть, і знаєте ще, що багатьом подобається допомагати іншим людям.

— Знаєте, сер, доктор Тауншенд казав, що у вас є чудові старі історії про минуле клініки. Я б хотів почути одну якось. — Так, чому б не розповісти. Якось 1968 року... Я тебе ненавиджу. Кінець. - Він часто цю розповідає. - Я знаю.

Джей Ді: [ подумки ] Елліот та її морський біолог. Але... Між іншим, знаєте, це мене зовсім не засмучує. Еллісон: — Джей Ді, у вихідні Шон дозволить мені поплавати з дельфінами. Джей Ді: - Правда?! Здорово, сподіваюся, вони тебе не покусають. Шон: - Та розслабся, Елліот, дельфіни люблять людей. Еллісон: - А звідки у тебе на нозі той величезний шрам? Шон: - Та це мої парашутні штани все в блискавках. Я блискавкою прищемив. Еллісон: - Зрозуміло. Карла: — Ти вже їй брешеш? Чудово. Шон: Мене правда не дельфін вкусив. Карла:- А хто? Шон: - Чорний кит.

Ніхто з нас не хоче визнавати, якими вразливими ми почуваємося.

Кит, ти спізнився. Мене це не дивує, тому що ти взагалі дуже погана людина.

Конфлікти вирішуються самі собою, коли згадуєш, чому ви потоваришували... Зрештою, не важливо як, але головне, що ви все одно стали друзями...

— Ви сходилися і розходилися частіше, ніж Росс і Рейчел із серіалу« Друзі»! - Я ні крапельки не схожий на Росса... - Ну звичайно ні, ти схожий на Рейчел, вона - Росс!