Хмарний атлас (Cloud Atlas)

- Послухайте мене. Якщо не заради себе, то хоча б заради добра мого онука. В основі всього сущого лежить лад і ті, хто намагається його порушити, вкрай погано закінчують. У цього вашого руху немає майбутнього, приєднайтеся до нього — і вся ваша сім'я зазнає остракізму. У кращому разі ви станете об'єктом глузувань і знущань... У гіршому вас лінчують або розіпнуть... І заради чого? Заради чого? Щоб ви не зробили - все це стане не більше, ніж жалюгідною краплею в безкінечному океані. — Але що є океан, якщо не багато крапель?

Ми — це лише те, що знаємо, і я дуже хотіла стати більшою, ніж я була.

«Той, хто пускається у битву з багатоголовою гідрою людської природи, має заплатити за це цілим морем страждань, і його сім'я має платити з ним нарівні! І тільки хапаючи останні ковтки повітря перед смертю, ти зрозумієш, що твоє життя було лише краплею в безкрайньому океані! Але що є будь-який океан, як не безліч крапель?

Свідомість не терпить порожнечі, тому схильна населяти її примарами.

Книги не дають по-справжньому тікати від дійсності, але вони можуть не дати розуму роздерти самого себе на криваві шматки.

— Надії на це не більше за блоху. - Так. Але бліх не так просто позбутися.

Влада, час, гравітація, кохання. Ті сили, що реально б'ють тебе по дупі, завжди невидимі.

Дівчата чарують по—іншому. Спробуй їх якось.

Наполовину прочитана повість — що кохання, кинуте на півдороги.

Що найгірше, вона почала використовувати слово«л…» і хоче почути його у відповідь.