Девід Мітчелл

Як сумно: я знайшов те, що шукав, але мені це більше не потрібне.

Ми — це лише те, що знаємо, і я дуже хотіла стати більшою, ніж я була.

«Той, хто пускається у битву з багатоголовою гідрою людської природи, має заплатити за це цілим морем страждань, і його сім'я має платити з ним нарівні! І тільки хапаючи останні ковтки повітря перед смертю, ти зрозумієш, що твоє життя було лише краплею в безкрайньому океані! Але що є будь-який океан, як не безліч крапель?

Де та дівчина, яка носить у собі другу половину моєї майбутньої дитини десь у глибині складних петель та завитків? Що вона зараз робить? Як її звати?

Свідомість не терпить порожнечі, тому схильна населяти її примарами.

Можливо, час і є та сила, яка відводить кожному моменту дійсності своє місце, але сни не підпорядковуються його правилам.

Книги не дають по-справжньому тікати від дійсності, але вони можуть не дати розуму роздерти самого себе на криваві шматки.

У житті ми не так долаємо труднощі, скільки переживаємо їх.

Дівчата чарують по—іншому. Спробуй їх якось.

Що найгірше, вона почала використовувати слово«л…» і хоче почути його у відповідь.