Надприродне

— Ти співаєш«Металіку»? — Це мене заспокоює.

Мабуть, моя доля — підводити коханих людей... Я підвів батька, а тепер, виходить, і тебе підведу, так?

Я тут подумав... скільки ж нечисті існує лише тому, що люди вірять у неї?

Сім'я — це не список, хто кого народив.

Я ніколи не розумів вас, язичників. Ви такі дріб'язкові, нікчемні. Завжди гризетесь, завжди готові зрадити своїх. Не дивно, що планета перейшла до нас. Ви ще гірші за людей, ви гірші за демонів, а претендуєте на божественність. І ще кажуть, що я загруз у гордині...

- Ти колись не хамив? — 85-го. Найгірший рік у моєму житті.

— Чи можна я її вб'ю? - Не на людях.

- Я помер?!! — Співчую.

- Я позбавлю вас голосу. - Напишемо. — Відріжу руки. — Почнуться запитання:«Хлопці, чому гуляєте без рук»? (— Я позбавлю вас голосу. — А ми напишемо. — А я відірву вам руки. — І всі питатимуть:«Чого вони тут шурхають без рук»?)

— Ну і яке творіння преться від дів і золота? - Пі Дідді? - Ну треба ж. - Що? — Я рік був небіжчиком, повернувся, а твої жарти смішнішими не стали. - Заткнися. Я дотепний.