Пагорб одного дерева

Так, я бачив Нейтана у душі. Тепер зрозуміло, чому ти його покинула.

Жаль приходять у всіх формах та розмірах. Деякі малі, як ми робимо щось погане з кращих спонукань. Деякі більше, як ми підводимо друга. Деякі з нас уникають болю жалю, роблячи правильний вибір. Деякі з нас не мають часу на жаль, тому що ми дивимося в майбутнє. Іноді нам доводиться боротися з наслідками минулого, а іноді ми ховаємо наше співчуття за обіцянкою змінити своє життя. Але найбільше ми шкодуємо не про те, що зробили, а про речі, які не зробили. Про слова, що ми не сказали, які могли врятувати когось дорогого нам. Особливо коли ми бачимо темну бурю, що згущується над їхніми головами.

Реальний світ ніколи не зникне, і повернутися в минуле теж не можна...

Не буває такої самоти, яку не можна порушити, у цивілізованому світі таємниці завжди стають явними.

Все найкраще дається безкоштовно.

Ми не можемо вийти із кола своїх друзів. Ми обмежені звичками, захопленнями, навіть нашою зовнішністю.

Погані хлопці брешуть, щоб залізти до тебе в ліжко, хороші хлопці брешуть, щоб залізти до тебе в душу. Що гірше... Я не знаю...

Погляньте на себе в дзеркало. Кого ви побачите у відбитку? — Людини, якою ви хочете стати? — Або вам було призначено бути іншою... — Людиною, якою ви мали стати, але не зуміли... Хтось переконує вас, що ви не можете чи не станете... Але ви можете. — Повірте, що кохання існує. — Повірте, що мрії здійснюються щодня. Тому що це так. — Іноді щастя приходить не з появою грошей, слави чи влади. Іноді, ви просто щасливі, якщо у вас є хороші друзі, сім'я, і ​​ви досягли спокійного мирного життя. — Повірте, що мрії здійснюються щодня. Тому що це так. — Так погляньте ж у це дзеркало… і нагадайте собі, що треба бути щасливими, бо ви цього заслуговуєте. Повірте у це. — І повірте, що мрії здійснюються щодня. Тому що це так.

Позбавляйтеся помилок минулого і, коли ви це зробите, ваше серце стане сильнішим.

Смішно, як наше минуле впливає на нас, наше минуле не відпускає нас, навіть коли ми дорослішаємо. Минули невдачі та розчарування, навіть перемоги утримують нас. Вони переслідують нас, як привиди, або відвідують, як старі друзі.