Щоденники вампіра

Не буває поганих ідей, бувають погано реалізовані.

— У мене до тебе питання. Відповідай на нього, і нас знову охопить пристрасть … Якщо відповідь буде правильною, то я забуду про те, як цілих 145 років сумував за тобою. Я забуду про те, скільки страждань принесла мені це кохання, я забуду про все, і ми можемо почати все спочатку. Цей момент дуже важливий для нас, тому що ми не обмежені часом... У цьому вся краса вічності, мені просто потрібна правда, хоча б один раз... — Припини! Я вже знаю питання та знаю відповідь на нього. Щоправда, я ніколи не любила тебе. Завжди був лише Стефан.

— Що трапилося? Ти в порядку? — Ні, не в порядку. Я сидів у засідці, у мене стріляли. Тепер я жадаю помсти.

— Скажи мені, навіщо ти її навернув? Ти зробив це тому, що вона тобі сподобалася? — Ні. Через те, що вона мені сподобалася, я з нею переспав, а звернув тому, що вона мене попросила!

— Гей, Джеремі! Ти в порядку? — А чому мені не бути гаразд? Я вбив гібрида, а потім відрубав йому голову ножем для м'яса... Звичайна неділя!

Дещо ніколи не змінюється, Кетріне.

У нас проблема. І коли я говорю проблема, я маю на увазі глобальну кризу.

— Чому ти не дозволяєш людям бачити добре в тобі? — Тому що, коли люди бачать хороше, вони очікують на краще. Я не хочу, щоб мені довелося жити, виправдовуючи чиїсь очікування.

— А думки він теж уміє читати? — Знаєш, якщо хочеш, щоб я роздягся, можна просто попросити. — Ні, на це він не здатний. Зате може бути першокласним засранцем.

Прошу, не треба кричати, я намагаюся влізти у твою голову.