Фільм

Чому люди постійно прагнуть поліпшення? Більшість наших амбіцій виникає у великій префронтальній корі. Щодня ми мріємо про нові технологічні досягнення: просунуті мобільники, більш швидкі комп'ютери, нові медичні технології. Здається, що наука має необмежений потенціал. І багато з цих досягнень дійсно роблять наше життя кращим. Але іноді я думаю, що в нашому прагненні до покращення ми втрачаємо на увазі щось дуже важливе. Можливо, ми повинні спробувати прийняти те , що вже є в нас. І що не все потребує виправлення. Музиці Моцарта 200 років! Її не потрібно покращувати! Вона чудова така, як є!

Не забувайте про те, що всі великі чарівники в історії свого часу були такими, як ми — школярами. Якщо в них вийшло, то вийде і в нас.

- Дивись. Бачиш обручку? Не відчиниш двері, спочатку я розіб'ю їм вікно, а потім - твою морду! — Тоді ти поїдеш зі мною і заплатиш за мою вечерю.

- Будеш бекон? - Ні, я не їм свинину. — Ти що, єврею? - Ні, я не єврей, просто я не їм свинину. — То чому ж ти її не їж? — Свині — мерзенні тварини. Я не їм мерзенних тварин. — Але ж бекон смачний, і свіжі відбивні смачні. — Нехай хоч помийний щур, буде, ***ь, на смак приємніший за гарбузовий пиріг, я цього не впізнаю, тому що я не їм будь-яку хрень. Свині постійно риються в бруді і сплять у гівні, це мерзенні тварини, і я не збираюся їсти тварин, які їдять власне гівно.

- Оживай і виходь на роботу! - Міш, дякую, рідний! Їй-богу, я б тобі поцілував, якби законом це не заборонили в нас!

Загадуй бажання і побачиш себе на сцені, яка виверне тебе навиворіт. У волоссі у тебе будуть блискітки, які сипатимуться зверху, звичайно, ти будеш здивований.

Хай краще в тебе буде хоробрий ворог, як лев, а не боягузливий друг, як шакал.

— У вас були негативні думки? — Все, що я маю, — це негативні думки.

— Але для мене флот — це не бізнес. У флоті є традиції. За свою кар'єру я впізнав їх багато. І добрих, і поганих. Я б сьогодні не стояв тут, якби не йшлося про головну традицію. - Про яку ж? - Про честь.

— Ах, Філімоне, друже мій! Ось що, дай мені вина та печива. Я ж невибагливий, я ж солдат. — Ібрагіме Петровичу, тут такий карамбол вийшов... Почав я книжку читати — Плутарха, про давніх чоловіків. Як мудрі і благородні! Читаю книжечку і печиво жую. Читаю та жую. І все зжував.