Фільм

Життя не перестає нас дивувати.

Мені треба завести подругу на літо, поки я не став одним з тих збоченців, які просто витріщаються на жінок... Я заведу собі подругу на це літо. Це буде літня дівчина, у неї буде волосся та літні друзі, які знають, що таке бути на вулиці. Вона гратиме в теніс, носити сукні та ходитиме босонога. А восени я її кину, бо вона моя літня дівчина.

Добро є навіть там, де не чекаєш його зустріти.

Тепер ти ясно бачиш речі. Бачиш ці безглузді життя, дивні голоси. Навколо Міллі Ваніллі. Ти дивишся на речі, які не можеш купити, а тепер навіть не хочеш купувати. Все це залишиться після твого відходу, після смерті. І тоді ти розумієш, що всі ці речі в яскравих вітринах, ці моделі в каталогах, ці фарби, ці спеціальні пропозиції, ці рецепти Марти Стюарт, ці гори жирної їжі лише спроба відстрочити нашу смерть. Але марно.

— Я знаю, чого хочуть тринадцятирічні дівчатка. — І чого вони хочуть? - Шістнадцятирічних хлопчиків. Як і ти, я думаю.

Немає нічого чудовішого за втечу з коханим.

Сьогодні я кутитиму. Весело, добродушно, з усякими невинними витівками. Приготуйте посуд, тарілки — я все це битиму. Заберіть хліб із овину — я... підпалю... вин...

- Вітаю. Чим займаєшся? - Напиваюся.

Ми не живемо у справедливому світі, ми живемо у цьому. І я роблю все що в моїх силах, щоб зробити його кращим.

Я знов був під гіпнозом. Я вважав хвилини, Лікарю, до зустрічі з нею, хоча був повністю впевнений, що вона знову обдурить. Я був готовий розірвати будь-кого, хто наблизиться до неї, хоч би на метр.