втеча

У французькому опорі вважали за честь дивитися в обличчя загону нацистів, що розстрілює, але найвищою честю було посміхатися, коли вони в тебе стріляють!

Напевно, ми заручники своєї особистості, котрі живуть у полоні власного творіння.

Я «підключилась» із морозилки для тіста піци.

А лорди повтікали, вони завжди тікають,
Відразу забуваючи про простих людей.

Побачивши, що втекти вже не вдасться, отаман пустив собі кулю в скрань з револьвера. Перед тим крикнув так, що чули останні: «Готуй нових борців, Холодний Яре!».

Навіть, якщо ти втік. Тобі все одно доведеться зустрітися з цим знову.