Фільм

На той раз ти була набагато твердіша. Набагато булатніше. Немає вже тієї булатності. ================= Ти вже не та, що була раніше. Ти була набагато... Горазд. Ти втратила свою значущість.

- А це що за фігня? — Льодовикові тростини. — Льодовикові тростини? Ви знущаєтеся наді мною? - Ні! Адже... Різдво, і я подумала... — Розслабся. Це був жарт.

Не зцілиться той, хто про біди свої не розповість.

Усі підходять до мене. І обіймають мене. Кажуть, що мені має стати легше, адже вбивцю мого брата нарешті спіймали. Що цей кошмар скінчився. То чому мені не легше?

Вам нема чого боятися, якщо вам нема чого приховувати.

Щоб змінити життя, не потрібно перекреслювати минуле.

У мене алергія, алергія на сильні почуття.

І ви досі не знаєте, в якій дивовижній країні ми живемо? Баян можна, акордеон - ні. Кларнет - правильний інструмент. А саксофон прирівнюється до холодної зброї. Ви приходите років через десять, коли джаз гратимуть на ранках у дитячих садках. Отоді й поговоримо.

Важливо не що ти робиш, важливо, кого ти любиш,

— Портос, на мою думку, Ви досить багаті для того, щоб знову шукати пригод. — Так, я багатий. Але людина вже так влаштована, що їй завжди чогось не вистачає. — Чого ж вам не вистачає? — Чесно кажучи, зовсім небагато. Баронський титул. — А. Щоправда, я й забув.