Фільм

— Карле, що з тобою? Ти захворів? — Щось із животом просто. У тебе є щось? Бісептол? — Або ціаністий калій.

Я не маю часу. Я не маю часу турбуватися через те, як це сталося. Сталося – і сталося.

Життя не настільки скупа, щоб дати нам лише один шанс.

— Він може закохатися в одну з них. А тому ви повинні відвідати його, як він приїде. - Відвідати? Не бачу для цього жодних причин. - Господи, Містер Беннет! — Їдьте самі разом із дівчатами. Або ще краще, відправте їх самих. - Одних?! — Так, оскільки ви такі гарні, містер Бінглі, чого доброго, вибере вас.

Це я... чи весь світ божеволіє?

Жалюгідний ти Вася... Уберіг нас Господь від такого царя.

... але раптово з'являється хтось і змушує тебе одуматися, стримати свій запал. А коли ти зменшуєш оберти, починаєш помічати різні речі: що на полиці серед пляшок з текілою стоїть кубок, що зараз грає улюблена пісня, що сьогодні вівторок 13, і що Розанна готова бігти з вами прямо зараз, хоч на край світу. Різні дрібниці, Клаудіо... ваша дочка вчить цінувати мене щомиті. Я з нею ставаю кращою.

Хочеш зробити добре – зроби сам.

Людина проживає три життя. Перша закінчується із втратою наївності. Друга — із втратою невинності. А третя — із втратою самого життя.

Пацани - ріжуть, баби - стріляють, діти - бутузят, дорослі - розумом міряються! Ось справжнє поле бою – сіра речовина.