Фільм

Жили землі люди, і було в людей щастя. Замість очей у них були сльози. Замість серця у них був жах. Замість неба вони мали загибель.

— Якщо ви не вірите, то чому ви тут? — Тому що в мого брата віри вистачить двох.

- Ти мені потрібен. - Майкле, тобі ніхто не потрібний. Ти маєш сам.

— Друзі мої, і в трагічних кінцях є своя велич. Вони змушують задуматися тих, що залишилися живими. — Що тут величного? Соромно вбивати героїв, щоб зворушити холодних і розворушити байдужих.

— Карле Модестовичу, якими долями знову в нашому домі? - Вас бентежать мої візити? — Ні … Ваше існування.

У світі зачинених дверей той, хто має ключ, — король. І, люба, ти маєш побачити мене в короні.

— А що станеться, якщо ти закохаєшся? — Ти ж не віриш у це, правда? — Ну, це ж кохання, а не Санта Клаус...

Кохання знаходить тебе, а не ти її.

— Чому в тебе статус«вільний»? - Я не знаю, як його змінити! — Я не повірю, що фінансовий директор Фейсбуку не знає, як змінити статус у Фейсбуці!

— Добре, хоч було? -... не виспалась. — Ще не вистачало, щоби ти з мужиком виспалася!