Фільм

Якщо вже мріяти, то по-великому.

— Ти шкодуєш, що не одружився з Сарі? - Звичайно ні, ми в дитинстві бігали з нею голяка! Вона просто як... ну, як частина краєвиду!

Чим уважніше дивишся, тим менше бачиш.

— Мене звуть Іві. - "Іві"... "І", "Ве", "І"... Ну так, звичайно!. - В якому сенсі? - У тому сенсі, що я, як і Господь, не кидаю кістки і не вірю у випадкові збіги.

— Що, тут ми житимемо? — Тут ми насолоджуватимемося життям.

Спокійніше, Білле, а то твій передчасний інфаркт зіпсує мені відпустку.

Ніщо дійсно важливе не може бути в тягар.

- Думаєш, ви господарі планети? Хто дав вам право? - Ніхто не давав. Ми взяли його самі.

— Вас цікавить мій сімейний стан? — Зовсім не цікавить. - Так ось. Я не одружений. — Це дуже цікаво!

— Ми хочемо, щоб ти розслабився та налаштувався. — Я зараз засмутюся і піду! (- Ти нам потрібен незворушним. - А я візьму, обурюсь і свалю!)