Фільм

— То це люди? — Були людьми, поки їх не позбавили всього людського. Це живий мозок у кібернетичному тілі зі сталевим серцем і без будь-яких емоцій. — Але чому ж без емоцій? — Бо це боляче.

Краса сяє у власних очах спостерігача.

Я хоч спробував, та чорт забирай?! Хоча б спробував.

- Ти в порядку? — Так, я тримав усе під контролем. — Ти ховався за тістечками!

Все постійно змінюється... І це хрінова.

Мені здавалося, вік робить гострішими почуття. Включаючи горе. (Мені здається, вік робить почуття глибшими. І горе теж.)

Найкращі люди йдуть у чоловіки.

Кожен другий шанс розпочинається з першого кроку.

— Так, щодо нас з тобою, треба було б якось випити разом. - Окей. - І одружитися. - Добре.

З дамою битися – нонсенс.