Альбер Камю

Дитина - це невинність і забуття, відновлення, гра, колесо, що котиться саме собою, першорух, священний дар говорити«так».

Прагнення завжди бути правим – ознака вульгарного розуму.

Ніхто не знає, що є люди, які прикладають колосальні зусилля, щоб бути нормальними. (Ніхто не розуміє, що деякі люди витрачають величезну енергію лише в межах норми.)

Вираз, процитований Грін у його«Щоденнику»:«Не треба боятися смерті — надто багато честі для неї».

Змінити професію нічого не варто, але відмовитися від того, що вмієш, від своєї власної майстерності це нелегко.

Але хіба хтось може все життя спати один? На це здатні лише небагато людей, яких покликання чи біда відірвали від людей, ті, що щовечора лягають у ліжко удвох зі смертю.

Був час, коли мені щохвилини здавалося, що до наступної хвилини мені не дожити.

Краса приводить нас у відчай, вона - вічність, що триває мить, а ми хотіли б продовжити її назавжди.

Те, що є причиною для життя, може бути також чудовою причиною для смерті.

Мовчати – вірити самому собі.