Фредерік Беґбедер

Якщо я банальний, значить, вселюдський... Треба втекти від оригінальності, триматися вічних сюжетів... Набридли інтерпретації... Навчаюся щирості...

Вона була вдвічі мене молодшою, тобто вдвічі щирою.

Йому стукнуло тридцять: межеумочный вік, коли ти занадто старий, щоб бути молодим, і занадто молодий, щоб бути старим.

Насолода має одну важливу гідність: на відміну від щастя, вона існує.

Не хочу дивитися, як руйнується світ, у який я так вірив.

Іноді однієї деталі вистачає, щоб пробудити в душі найдивовижніше почуття.

По—моєму навпаки: трахатись не так сексуально, як танцювати повільний танець. Поцілунок у шию краще вагінального туди—сюди—назад. Рука у волоссі прекрасніша за плювання сперми в гумку від«Durex».

Небо — це перевернутий океан. Іноді він обрушується на нас, вмиваючи будинки та пагорби морською водою.

Закохуватися я закохаюсь, а назавжди не виходить.

Ми були найзакоханішою парочкою. Все обірвалося, тільки—но ми вирішили, що любов потребує доказів. Начебто просто займатися нею було недостатньо.