Марк Твен

Не багато хто з нас може винести щастя — мається на увазі щастя ближнього.

Чимало є способів досягти успіху в житті, але будь—який з них тільки тоді чогось вартий, коли ви прикладете працю.

Часто малі відносини стають великими завдяки рекламі.

Чи знайдеться батько, який захотів би мучити свого малюка незаслуженими шлунковими коліками, незаслуженими муками прорізування зубів, а потім свинкою, кіром, скарлатиною та тисячами інших тортур, придуманих для ні в чому не винної маленької істоти? А потім, з юності і до могили, став би мучити його незліченними десятитисячократними карами за будь—яке порушення закону, як навмисне, так і випадкове? З найтоншим сарказмом ми облагороджуємо бога званням батька — і все—таки ми добре знаємо, що, якби нам потрапив у руки батько в його дусі, ми негайно його повісили.

Ну, думаю, була не була: візьму та й скажу цього разу правду, хоч це все одно що сісти на барило з порохом і підірвати його з цікавості — куди полетиш?

Це тривало лише мить, — але якою помітною буває мить, коли вона зупиняє биття двадцяти тисяч сердець!

Духовенство і церква знедолюють народ, поширюючи невігластво, забобон і раболіпство, а потім обожнюють себе за свою шляхетну працю, що полягає в тому, що вони роздають крихти допомоги, витягуючи їх не з власних скринь, а з кишень тих жебраків, яких вони ж і.

Краще тримати рот на замку і дозволити людям думати, що ви дурень, ніж відкрити рот і розвіяти всі сумніви.

А коли в людині вбита уява, це означає, що вона дійшла до самого дна і далі їй йти вже нікуди.

Я пройшов через деякі жахливі речі у своєму житті, частина з яких дійсно мала місце.