Джессі завжди, скільки вона себе пам'ятала, чула голоси у голові. Вона ні крапельки не сумнівалася, що таке буває у всіх, просто не всі про це говорять - так само, як не говорять про походи в сортир. Загалом, вона чула голоси, з якими їй було затишно, як у улюблених домашніх тапках, і добре, як у компанії близьких друзів.