Серіал

- Вітаю! — Тобі не здається, ніби ти забув щось дуже важливе? Немов у тебе в голові щось таке, що ти мусиш знати, але згадати не можеш? - Ага. — Це твоє«ага» лише тому, що ти боїшся мені суперечити? - Ага. - Я люблю тебе! — Ага... Е-е, я теж тебе люблю, так.

Все змінюється. Цей світ непостійний і оманливий. Все виявляється не тим, що здається.

Проблема нинішньої молоді в тому, що намагаючись дізнатися краще, вони один від одного втомлюються.

Серце все ж таки горить вогнем, Хоч корабель догори дном. Холодна вода річка - Значить, смерть вже близька!

Моя голова як баржа, навантажена вугіллям та залізом. І коли вона нахиляється, вантаж ковзає то до одного борту, то до іншого, і зрештою баржа перевертається. Ось і моя голова, як ця бісова баржа — хитається, хитається і перевертається, і я нічого зробити не можу.

Любовю всього мого життя була людина. Він пройшов через те, через що схожий ти. Заперечення, лють і таке інше. Але врешті-решт любов перемагає все.

Гарні вмирають зарано.

Щоб позбавитися однієї згубної пристрасті, потрібно переключитися на ще більш згубну.

Коли людина не має ворога, то вона шкодить самому собі, це нормально.

- Що ти накоїв? - Убив монстра. Це моя робота, і я їх вбиватиму, поки... — Поки що сам не станеш монстром?