література

— Ох, як я можу ображатись? Будь ласка, продовжуй ігнорувати мене. — Радий, що ти мене розумієш… — Гефест насупився, а потім втомлено зітхнув. — Це був сарказм, чи не так?

Зате друг, в очах дитини, - це людина, яка сама її вибрала, людина, яка пропонує йому свою любов добровільно, а не за обов'язком. І тому дружба для дітей — найвища розкіш, а розкоші якраз і потребують обрані душі. Дружба відкриває їм святкове обличчя буття.

Боїться той, кому є що втрачати.

Просто ти куриш, тому що тобі це приносить задоволення. А я тому, що хочу померти.

Власне кажучи, не торкаючись інших предметів, я мушу висловитись про себе, між іншим, що доля ставиться до мене без жалю, як буря до невеликого корабля. Якщо, припустимо, я помиляюся, тоді навіщо ж сьогодні вранці я прокидаюся, наприклад, бачу, а в мене на грудях страшної величини павук... Ось такий. (Показує обома руками.) І теж квасу візьмеш, щоб напитися, а там, дивишся, щось дуже непристойне, на зразок таргана.

Жінки потребують гармонії. Вони не можуть жити без того, щоб без кінця не зігріватися на вогні почуттів.

Раптом так тихо стало в моєму світі без тебе.

Це жорстокий світ... і кохання не може захистити від нього. Вона може лише залікувати нанесені рани.

Для кохання рідкісні зустрічі радше свято, ніж перешкоди. Вони підгодовують уяву. Чим рідше людину бачиш, тим простіше її любити. Зайвим спілкуванням можна лише зіпсувати.

Ми любимо створювати собі проблеми там, де їх немає. Особливо коли любимо тих, хто нас не має.