література

Завжди буваєш вдячний Богові, коли він врятує тобі життя.

Коли мені хтось каже, що йому набридло жити, що світло остогидло йому, що щастя полягає в смерті - я повірю йому тільки тоді, коли він пустить собі кулю в лоб і його поховають. Але доки на живіт його не ляже шар землі, я все ще думаю, що він продовжує розігрувати комедію про песимізм...

У кому є бажання зробити приємне, багато що слід прощати і багато прощається.

Про те, що вибачили когось, ви дізнаєтеся, коли побачите його і не зазнаєте жодних почуттів. Почуєте ім'я та не відреагуєте. Коли торкнуться того, що було у вас раною, і не буде боляче, ви зрозумієте, що справді пробачили...

Я думаю, у кожного або в кожної є щось подібне до гнойової лопати, якою в моменти стресів і неприємностей ви починаєте копатися в собі, у своїх думках і почуттях. Позбудьтеся її. Спаліть її. Інакше вирита вами яма досягне глибин підсвідомості, і тоді ночами з неї виходитимуть мерці.

Сонце - досвідчений коханець, який знає свою справу. Спочатку він всього тебе огладжує своїми міцними долонями. Обіймає. Охоплює, перекидає, і раптом прокинешся, як я, бувало, приголомшений, з животом, зрошеним краплями, схожими на ягоди омели.

Обдурить все, кохання згорить, але шляхетність переможе.

Тільки дурень перемагає в житті, розумник бачить занадто багато перешкод і втрачає впевненість, не встигнувши ще нічого почати. У важкі часи наївність — це найкоштовніший скарб, це чарівний плащ, що приховує ті небезпеки, на які розумник прямо наскакує, як загіпнотизований.

Коли віддаєш скупо, скупо й отримаєш. Коли віддаєш цілі світи, неймовірно величезною буде і твоя нагорода.

Чари завжди відбуваються, коли змінюються день і ніч.