Еріх Марія Ремарк

Скільки все-таки горя і туги вміщується у двох таких маленьких цяточках, які можна прикрити одним пальцем, — у людських очах.

Я – ніщо, якщо я одна. Я ніщо без тебе.

Мова та думки належали чоловікові. А жінка народжена з безмовності. Вона живе в чужому краю і лише вивчила тамтешню мову ; рідною їй він ніколи не був. Вона мимоволі переводить своє потаємне у поняття, які відповідають її сутності, бо належать чоловікові. Вона намагається з'ясуватись — і завжди марно. Ніколи чоловікові її не збагнути.

Мені подобається, коли людина серйозно розмірковує про матерії, в яких вона нічого не тямить. Це звучить по-дитячому і заспокоює нерви. Вузькі фахівці наганяють нудьгу.

Ви знаєте, що на світі найжахливіше? Зізнаюся вам по секрету: те, що зрештою до всього звикаєш.

Як мало ми можемо сказати про жінок, коли щасливі. І як багато, коли нещасні.

Помилково припускати, що всі люди мають однакову здатність відчувати.

«Чому?» - Це питання про яке досі розбивалася вся логіка, вся філософія, вся наука.

Якщо хочеш, щоб люди нічого не помітили, то не треба обережно.

Загалом, погано, Йосип. Все погано. Але зовні все виглядає блискуче.