література

Життя як поштовий диліжанс. Люди сідають у нього, якийсь час їдуть разом, звикають один до одного. А потім рано чи пізно кожен виходить на станції. Двері диліжансу грюкають, і він їде. А ті, що розлучилися, ніколи більше не зустрічаються. Принаймні, у цьому диліжансі. Але хто сказав нам, що цей диліжанс останній? Можливо, десь там, за обрієм цього світу буде ще один.

Жити повним життям можна лише ціною власного "я".

Принцип знайомих, що перетинаються Можливість зустріти друзів зростає, якщо ви йдете з персоною, знайомство з якою вам не хотілося б афішувати.

– Це Плотва? Але Плотва ж була гнідою, а ця каштанова. – Усі мої коні звуться Плотвами. Ти чудово знаєш і перестань балакати.

Посмішка — це лише міміка!

З природою, як і з коханою людиною, треба бути наодинці.

Він не дивився на неї, бо боявся її привабливості, і саме від цього те, що він миттю бачив у ній, здавалося йому особливо привабливим. Крім того, він бачив по блискучому її погляду, що вона бачить його і бачить те, що він милується нею.

Так думати було несправедливо і погано, але коли злишся, втрачаєш розум.

Людина з низькою культурою пристосовується до життя найпростіше. Навіть набагато простіше. І швидше досягає успіхів.

Бувають шлюби, виникнення яких не може собі уявити навіть найхудожніша витончена фантазія. Їх слід приймати, як приймаєш у театрі химерні поєднання протилежностей, старості та тупості з красою та життєрадісністю, які є передумовою для математично точно розрахованого фарсу.