література

Жінки, які мали значення в моєму житті, знали моє минуле.

Я дуже намагалася позбутися звички постійно плакати. Якось увечері, в черговий раз згорнувшись калачиком на дивані в кутку, в черговій істериці після чергового раунду похмурих роздумів, я запитала себе: "Поглянь на себе, Ліз, чи можеш ти змінити хоч щось?" І зробила єдине, на що була здатна: встала і, не припиняючи плакати, почала балансувати на одній нозі посеред кімнати. Мені хотілося довести собі, що я все ще хоч трохи контролюю ситуацію: нехай мені не під силу зупинити сльози та похмурий внутрішній діалог, я принаймні можу битися в істериці, стоячи на одній нозі. Хоч щось спершу.

Адже в ті часи вважалося, що прихильності принців і принцес повинні спрямовуватися заздалегідь шляхом, вигідним їх коронованим батькам і вихователям.

Людина без кохання - це все одно, що бутон троянди без води. Якийсь час він боротиметься, чахне на корені, але все одно ніколи не розпуститься на повну міць.

Від неї віяло незворушним спокоєм, що пояснювалося швидше поверховістю сприйняття, ніж силою характеру.

Книги мають писати письменники, мислителі чи пліткарі.

Бути жінкою для Сабіни – доля, яку вона не обирала. А те, чого ми не обираємо, не можна вважати ні нашою заслугою, ні нашим невезінням.

Усім нам властиві промахи, про які ми згодом шкодуємо.

Ти там, Сатане? Це я, Медісон. Ти тільки не ображайся, але батьки привчили мене вірити, що ти не існуєш. Мама і тато говорили, що ти і Бог – породження крихітного, забобонного та відсталого мозку сільських проповідників та лицемірних республіканців.

Так буває завжди: можна прожити півжиття і не знати, на що ти здатний, - адже здатність завжди при тобі і чекає тільки випадку, щоб проявитися.