людина

Цікаво, яку правду люди мають на увазі коли просять сказати їм правду?

І взагалі за смертю треба ганятися. Тоді вона злякається і втече.

У практичному житті від генія користі не більше, ніж від телескопа в театрі.

З літературою було покінчено. Дні потягнулися тяжкою низкою. Сон, кефір, робота, самотність. Колеги, бачачи мій стан, занепокоїлися. Познайомили мене з розвиненою дівчиною Фрідою Штейн. Ми провели дві години у ресторані. Грала музика. Фріда читала меню, як Тору, справа наліво. Ми замовили млинці та каву. Фріда сказала: — Усі ми люди певного кола. Я кивнув. — Сподіваюся, і ви людина певного кола? - Так, - сказав я. - Якого саме? - Четвертого, - кажу, - якщо ви маєте на увазі кола пекла. - Браво! - сказала дівчина. Я зараз же замовив шампанське.

Життя – не репетиція, інакше не переграєш…

У мене є недолік: я не вірю в добрі новини.

Тільки після ретельного огранювання алмаз стає коштовністю.

Щось підказувало йому, що щось кінчається. Не світ, зрозуміло. Просто літо. Літо ще буде і не раз, але такого вже не буде. Ніколи. Тож треба взяти від нього все, що можна.

Нам завдає біль не те, що відбувається, а наше ставлення до того, що відбувається.

- Це небезпечно. Тебе можуть поранити. - Як і тебе. — У яку б ідіотську історію ти не вплутався, я не відпущу тебе одного й крапка. — Я не розумію, чому це ти робиш? — Бо ти ще мій брат.