людина

Те, що зроблено, не може стати не зробленим. Quod factum est.

Міцно тримайтеся своєї віри і своїх уявлень про честь, і інші почнуть ставитися до вас.

Знаєш, я хочу, щоби ти знала. В мене було багато жінок. І дівчат. Але з жодної з них я не відчував такого. Навіть коли я просто тримаю тебе у своїх обіймах, це відчуваю.

Якщо суперник штовхає мене, це означає, що він не такий гарний, як я.

— У цій машині дзеркала, як у пудрениці! — А що ти хотів, якщо вибрав машину розміром із косметичку?

– По-справжньому неординарні люди, – каже вона, – по-справжньому щасливі лише тоді, коли повністю присвячують себе своєму заняттю.

Одних лише слів недостатньо. Якщо це все, що в тебе є для мене, краще йди.

Смерть лякає не тому, що вона справді страшна. А лише тому, що ми не встигаємо звикнути до неї, не встигаємо добре розглянути її, зрозуміти, пробачити, полюбити…

Внизу хтось співає. То навіть не співає, а вигукує слова пісні. Всі ці люди, яким необхідно, щоб у них постійно кричав телевізор. Або радіо, або програвач. Все це люди, яких лякає тиша. Це мої сусіди. Звуко-голіки. Тиша-фоби.

Ти навчив мене головному ніколи не здаватися. Ніколи!