людина

Більшість людей не любить довго злитися. Їм здається, що гнів поглинає та руйнує їх, тому вони відпускають його та забувають образи. Але деякі з нас нічого не забувають і нікого не вибачають. Ми щодня точимо свої сокири, вони завжди напоготові. Благання про пощаду нам однаково що льодяники, хрусткі на зубах. Кажуть, важко постійно тягати із собою вантаж образ. Добре, що ми такі сильні.

Якщо ви зустріли дівчину, яка читає, не відпускайте її. І коли ви знайдете її, о 2-й годині ночі, що плаче і притискає книжку до грудей, просто зробіть їй чашку чаю і притисніть до себе. Ви можете втратити її на кілька годин, але вона завжди буде повертатися до вас. Вона говоритиме, що герої роману реальні, оскільки вони завжди тимчасово стають такими. Не відпускайте дівчину, яка читає, ви її заслуговуйте. Ви заслуговуйте на дівчину, яка може вам дати більш яскраве життя, ніж ви собі уявляєте. Якщо ви хочете миру в душі та за її межами – не відпускайте дівчину, яка читає.

Важке треба подолати. А за ним буде ясний день.

Коли мені кажуть, не роби цього, я відразу все роблю навпаки.

Збрехати трохи - неможливо; той, хто бреше, бреше до кінця.

Не переходь на ультразвук!

Якщо неправильно вибереш вино, весь обід покотиться під укіс, і всі ви через дві години виглядатимете, як свині.

Виною мовчання ще й постійна відсутність самотності: стіни закритих кабін чоловічих туалетів списані все знизу вгору, у відкритих — жодного рядка.

Не роби класичну помилку всіх розумників: не думай, що немає людей розумніших за тебе.

На мою думку, гордість часто звинувачують ті, кому не вистачає сміливості.