людина

Імперія не тягнула до своїх лав насильно, але залишала за собою право захищатися від гнилі тиранії, сектантства, демократії-модерну та інших видів соціального розкладання.

Він ставився до тієї категорії людей, які не повірять, доки не побачать. І навіть якщо побачать, швидше за все, спробують знайти раціональне пояснення.

— Забери залізо, напросишся на поразку. — Ти не переміг, ти шахраював! У чесному бою я б тебе заколов! — Ну, тоді боротися чесно явно немає резону.

— Тут лігво вади, мені тут не місце. — Друг, ти виступив проти небесної влади. Вади йдуть як бонус.

Я запитав у наймудрішого:«Що ти вийняв зі своїх манускриптів?» Наймудріший промовив: «Щасливий той, хто в обіймах красуні ніжний Ночами від премудростей книжкових далеких!»

Ти мій заклятий ворог, виходить, ближче ворога в мене друга немає.

— Коли ти сам станеш королем, тоді ти й зрозумієш, що такі рішення доводиться приймати. Королівству загрожують темні сили. — Я знаю, що чаклунство — це зло, батько, як і несправедливий суд. Так, я буду королем, я ще не знаю яким, але я знаю, в якому Камелоті я хочу жити — у ньому покарання відповідатиме злочину.

У мене вдома є боксерська груша у формі чоловічого торсу. Коли я пишу, він грає в цьому процесі настільки важливу роль (разом з тим, я не хотів би вдаватися в подробиці), що я сприймаю його як співавтора.

Ви безневинні, як диявол у дворічному віці.

Стати надто серйозним — найбільше лихо.