людина

Життя таке жорстоке, чому життя за труною має бути іншим?

Коли людина віддає краще, що в неї є, це завжди багато чого варте. Більше дати не може і принц, тому що і принц може дати тільки найкраще, що має.

Я завжди дбаю про те, щоб фільм, незалежно від теми, міг зацікавити глядачів. Звичайно, ви можете зняти якусь дуже художню повість, скажімо, про в'язання гачком. Але хто ж придбає квиток на щось подібне? Зізнаюся, що кожного разу, коли мені на думку приходять ідеї такого роду, я вважаю за краще встати з крісла і пограти в теніс. Упевнений, що принаймні мистецтво від цього нічого не втратить.

Я не знаю, що мені з цим життям робити. З поганим життям. Може мені добити її вщент? Веселий би якось тільки, з музикою б. Ні про що б не думати під кінець.

Можеш робити будь-що, можеш йти куди завгодно, все одно від власної природи тобі не втекти. Убога людина залишиться убогим, який би дорогий костюм він не напнув, скільки б часу не витратив на косметику. Неможливо змінити постійне.

Вовку із собакою не вжитися.

Тепер, якщо мені потрібно буде повідомити про що-небудь весь Париж, я не буду як раніше звертатися до газет і телебачення. Просто поділюся з Вами по секрету!

Життя це не книга. У ній ніхто не гарантує щасливого кінця.

Багато людей схильні перебільшувати ставлення себе інших — чомусь їм здається, що вони в кожного викликають складну гаму симпатій та антипатій.

Що важливіше для слуги правосуддя: упіймати винного чи захистити невинного?