людина

Життя триває, у всій своїй кавардачній пишності.

- Чого ти хочеш? Щоб я розгадав твою прокляту загадку? Або щоб моя голова ще більше розболілася? — Тоді я вам скажу, — посміхнувся Варіс. — Влада міститься там, де людина вірить, що вона міститься. Не більше, не менше. — Виходить, влада — фіглярський трюк? — Тінь на стіні... Але тіні можуть убивати. І часом дуже маленька людина відкидає дуже велику тінь.

Якщо воскресіння не казка, то на тому світі всі чокнуті. Усі збожеволіли від очікування.

Чарівність куди цінніше, ніж краса. Ви можете протистояти красі, але не можете протистояти чарівності.

Відсутність погоні ще не є причиною, щоб не бігти.

— Будинок завжди сповнений неодружених. - Так, повний. Їздити всі їздять, а ось одружуватися...

Коли говорять про загальновизнані норми, то, природно, мають на увазі норми Заходу.

Нерухомість квітів подобається мені лише тому, що вона настала після того, як їх щойно коливав вітерець. Ясність неба нас вражає тільки тому, що ми не раз бачили його в грозових хмарах. А місяць ніколи не буває таким величним, як серед хмар, що тісняться навколо нього. Хіба відпочинок може бути по-справжньому солодкий без утоми? Постійна нерухомість це навіть не відпочинок. Це небуття, це смерть.

Як ти смієш цитувати мене?

Між чоловіками та жінками весь час є напруга. Я це відчуваю. Жінка йде вулицею, а я йду ззаду, і раптом з'являється ця напруга. Я просто йду вулицею, нам просто дорогою. А вона думає, що я ґвалтівник. І тепер я почуваюся винним, хоч я хріна поганого не зробив.