Консуело

Егоїст завжди і скрізь самотній. Його душа ніколи не буває втомлена любов'ю, муками, сталістю; вона нежива і холодна і потребує сна і спокою не більше, ніж мрець. Той же, хто вміє любити, рідко буває одинокий, а якщо буває, то він радий цьому.

Музика говорить про те таємниче і піднесене, про що мріє душа, що вона передчує. У мелодії хіба що розкриваються вищі ідеї та почуття, які безсилий висловити людську мову. Це одкровення нескінченного.

Перемога над любов'ю дає сили інших перемог.

Нерухомість квітів подобається мені лише тому, що вона настала після того, як їх щойно коливав вітерець. Ясність неба нас вражає тільки тому, що ми не раз бачили його в грозових хмарах. А місяць ніколи не буває таким величним, як серед хмар, що тісняться навколо нього. Хіба відпочинок може бути по-справжньому солодкий без утоми? Постійна нерухомість це навіть не відпочинок. Це небуття, це смерть.

Кохання, навіть не дуже сильне на багато що заплющує очі, але дружба розмірковує.

Дивна доля: одним вона дає те, що їх лякає, а в інших забирає найдорожче!

Є багато людей, які уявляють, що вони стануть важливішими, ображаючи інших; але чимало і таких, які вважають, що заступаючись іншим, вони цим підносять себе.

— Є люди, яких надто поважають, щоб обманювати, навіть заради їхнього порятунку.