Жорж Санд

Егоїст завжди і скрізь самотній. Його душа ніколи не буває втомлена любов'ю, муками, сталістю; вона нежива і холодна і потребує сна і спокою не більше, ніж мрець. Той же, хто вміє любити, рідко буває одинокий, а якщо буває, то він радий цьому.

Найсолодше з людських почуттів — те, що живиться слабкостями і помилками так само, як величчю і подвигом, що властиво будь-якому віку, зароджується в нас із першим відчуттям буття і закінчується разом із нашим життям; почуття, яке воістину подвоює і розширює наше існування, відроджується з попелу і, здавалося, зникле назавжди, знову виникає, так само міцне і непорушне; почуття це, на жаль, не любов ; ви знаєте самі - це дружба.

Музика говорить про те таємниче і піднесене, про що мріє душа, що вона передчує. У мелодії хіба що розкриваються вищі ідеї та почуття, які безсилий висловити людську мову. Це одкровення нескінченного.

Любов егоїстична, вона кличе на допомогу дружбу лише у дні страждань.

Перемога над любов'ю дає сили інших перемог.

А страх іноді надає сміливості. Із двох небезпек обирають меншу...

Всі ми вносимо в любов деяку потребу панувати над тим, кого любимо, і це робить нас нетерпимими до найменшої вини.

Нерухомість квітів подобається мені лише тому, що вона настала після того, як їх щойно коливав вітерець. Ясність неба нас вражає тільки тому, що ми не раз бачили його в грозових хмарах. А місяць ніколи не буває таким величним, як серед хмар, що тісняться навколо нього. Хіба відпочинок може бути по-справжньому солодкий без утоми? Постійна нерухомість це навіть не відпочинок. Це небуття, це смерть.

Є тисячі причин для того, щоб втратити кохання жінки, і завжди діє саме та причина, якої ти не передбачав.

Майстерний політик - це не той, хто намагається створити сприятливі для себе обставини, але той, хто вміє застосувати будь-які.