людина

Так, я людина, яка тонко відчуває фальш. Але саме тому я не можу жити, не зневажаючи від душі самого себе.

— Як гояться ваші рани? — Не гояться.

Лягаю в ліжко, як у труну. І щоранку — справді повстання з мертвих.

Можливо, відчувати бажання зробити світ кращим для наших дітей і для дітей наших дітей і означає придбати безсмертя та стати божествами.

Самотність - це спокій.

Немає нічого страшнішого за зачинені двері.

Прощай! Далекі проводи – зайві сльози.

– Я – кретин, – пригнічено зізнався я. - Звичайно, але навіщо так переживати? У тебе безліч інших переваг.

— А правда, Алале, за зірками все можна знати? - Як кому. - А що таке все, Алале?

Ах, як би я хотів бути циніком, як легко, просто та розкішно жити циніком! Адже треба ж — усе життя з мене роблять циніка, намагаються, витрачають гігантські засоби, витрачають кулі, квіти красномовства, папір, не шкодують кулаків, не шкодують людей, нічого не шкодують, аби я став циніком, — а я ніяк...