мислення

Є чимало речей, зрозуміти які неможливо, але при цьому цілком можна мати з ними справу, якщо вміючи.

Ви, мабуть, вважаєте, що я відстала від часу? Ну і нехай. Мене не спокушає йти в ногу з таким часом.

Не пускайтеся до пояснення, якщо хочете бути зрозумілими.

Найважливіша річ – не дати твоїй роботі змінити твоє життя і надто сильно на тебе впливати, тому що можна збожеволіти.

Почуваюся абсолютно марною. Немов я в кінотеатрі, фільм закінчився, запалилося світло, і всі вийшли із зали, тільки я продовжую сидіти, намагаючись зрозуміти, що сталося.

Я знаю, що я вам потрібна, інакше не були б мені потрібні — Ви.

І як усі занепокоєні клітки, вони почали розмножуватися.

Цікавість, кажуть, занапастила рід людський, воно й досі наша головна, перша пристрасть, так що навіть усі інші пристрасті можуть їм порозумітися.

Я зрозуміла одну річ: з іншим у мене було«р», буква, якій я віддавала перевагу, — найясніша я з усього алфавіту, наймужніша: мороз, гора, герой, Спарта, звір — все, що в мені є прямого, строгого, суворого. З Вами: шелест, шепіт, шовковий, тиша – і особливо: cheri. ... Але це трапляється зі мною так рідко, так ніколи. Я весь час боюся, що я гріжу, що зараз прокинуся — і знову гора, герой...

Чи варто думати про сенс життя, якщо в ньому його немає?