мислення

Невже Ви станете робити добро, чекаючи відсотки, як лихвар?

Але людям не подобається історія про прощення. Вони хочуть бачити, як горять мости. Їм потрібна драма, на тлі якої їхні власні життя здадуться нормальними. Я вже починала це розуміти.

Легенда завжди бере гору над історією.

- А ким ти станеш, коли виростеш? - Тираном! - Ух ти, кльово, у тебе будуть піддані! — Покладено, звісно. Гарем і палац... А в середу вранці у нас тортури.

— Ні, я туди [про машину для перевезення інвалідів] не полезу… і ви також. Що вас затягувати туди, як кінь! — А як щодо цієї!? [Дрісс вказує на розкішний автомобіль]. — Ця мені не підходить… Просто я маю бути прагматичний…

Плакати це нормально, якщо сльози не справжні.

Сьогодні свято, яке вигадали компанії, що виробляють вітальні листівки, щоб змусити людей почуватися паршиво.

Доля взяла моє серце і тебе вклала мені в груди.

Ви були б найнещаснішою людиною в цьому житті, якби не читали книги та вірші.

— Я шльопну Кемерон по попці, Формана обкличу нігером, а Чейза... його я теж по попці шльопну...