мислення

Легенда завжди бере гору над історією.

- А ким ти станеш, коли виростеш? - Тираном! - Ух ти, кльово, у тебе будуть піддані! — Покладено, звісно. Гарем і палац... А в середу вранці у нас тортури.

— Ні, я туди [про машину для перевезення інвалідів] не полезу… і ви також. Що вас затягувати туди, як кінь! — А як щодо цієї!? [Дрісс вказує на розкішний автомобіль]. — Ця мені не підходить… Просто я маю бути прагматичний…

Плакати це нормально, якщо сльози не справжні.

Сьогодні свято, яке вигадали компанії, що виробляють вітальні листівки, щоб змусити людей почуватися паршиво.

Доля взяла моє серце і тебе вклала мені в груди.

Ви були б найнещаснішою людиною в цьому житті, якби не читали книги та вірші.

— Я шльопну Кемерон по попці, Формана обкличу нігером, а Чейза... його я теж по попці шльопну...

Прийти до того, що немає різниці між винним і жертвою, значить втратити будь-яку надію. І називається це пеклом, моя дівчинка.

Люди здебільшого не живуть для чогось. Вони живуть. І крапка.