почуття

Не закоханість, а кохання – ось що важливо.

Наше кохання як вітер — ти його не бачиш, але відчуваєш...

В основі кожного кохання лежить егоїзм, і найдивніше те, що він переживає все інше. Жінку перестають любити, її готові відправити до біса, але з прикрістю бачать, коли вона йде під руку з іншим.

Кохання — воно як сміх. Це рефлекс, якого втриматися неможливо.

Розбите серце – добрий знак. Знак того, що ти хоча б спробував когось покохати.

Раптом телефонний дзвінок, голос – довга, повільна голка в серці.

- Він співає серцем. — Скоріше він співає шевелюрою...

Що ж наша бранка тепер! Тремтить як лист, дихнути не сміє; Холодіють персі, погляд темніє; Миттєвий сон біжить з очей; Не спить, подвоїла увагу, Нерухливо дивиться в темряву... Все похмуро, мертве мовчання! Лише серця чує тріпотіння...

Справжнє кохання — це сліпа відданість, нерозділена покірність, самоприниження, це коли віриш, не ставлячи запитань, наперекір собі й усьому світові, коли всю душу віддаєш мучителю...

— Зізнайся, ти ж кохаєш її... — Знову серце на мене настукало?