почуття

Справжнє кохання — це сліпа відданість, нерозділена покірність, самоприниження, це коли віриш, не ставлячи запитань, наперекір собі й усьому світові, коли всю душу віддаєш мучителю...

— Зізнайся, ти ж кохаєш її... — Знову серце на мене настукало?

Моє кохання тебе лякає, а пістолет немає?

Все життя ми намагаємося побудувати нові дороги, нові мости, нові стежки, щоб те безмежне кохання, яке ми шукаємо, могло нас знайти і досягти нашого серця. Ми так само з надією дивимося на лінію горизонту: про всяк випадок.

Це так просто – говорити« ні», коли не закоханий.

Позбавляйтеся помилок минулого і, коли ви це зробите, ваше серце стане сильнішим.

Ні, не присягайся оманливим місяцем У любові до труни діві молодої! Або будеш, як місяць, непостійний...

Серед безлічі чудес, що існують на світі, є й таке — спостерігати за сплячим коханим: поки він не бачить, як ви на нього дивитесь, можна якусь мить тримати в руках його серце. Цілком беззахисний, у такі хвилини він, хоч як це безглуздо звучить, втілює в собі все те, що ви сподівалися в ньому знайти, — справжня мужність і дитяча ніжність.

Кохання - це коли хочеш з кимось зістаритися.

Ідеальне кохання померло, і гірше ніж померло: вийшло з моди.