правда

Знаєш, що я люблю в тобі? Твої руки, постійно холодні... Гріти їх одне задоволення.

Благородні люди легше прощають образу, завдану ним самим, ніж несправедливість взагалі.

— Мені за вас соромно, мосьє. Вам не слід було кланятися. — Я зняв капелюха, але зберіг голову.

Ранок затягнувся кілька років.

Хтось запитав:« Чи правильно кажуть, що за зло треба платити добром?» Учитель сказав:«А що ж тоді платити за добро? За зло треба платити справедливістю, а за добро — добром».

Коли приходить зима, навіть із наймогутніших дубів опадає листя.

Дурні ніколи не закінчуються. Природа запасає їх про запас.

О, я хочу шалено жити: все, що існує, увічнити, безособове — улюднити, нездійснене — втілити!

Даремно ти йдеш зі мною. Тобі боляче на мене дивитися. Тобі здасться, ніби я вмираю, але це неправда.

Коли людина не має мети, їй нічого більше робити на цьому світі. Тоді він починає вмирати. Тоді метою стає смерть, і рано чи пізно вона приходить, щоб дати йому ще один шанс.