життя

— Твоя сестра дізналася, що твої нові друзі Тирелли замишляють шлюб Санси Старк і Сіра Лораса. - Прекрасно. Вона мила дівчина. Лорасу дечого в ній не вистачатиме, але, думаю, вони впораються.

— Молодий чоловік, ви весь вечір напрошуєтеся зі мною на сварку. Якщо ви розмовлятимете зі мною в подібному тоні, то раджу вам зняти окуляри. — А до чого тут мої окуляри? — Уламки в очі впадуть.

Геній ворожий не юрбі, а посередності.

Якщо ти любиш людину, то тобі все має бути мило від неї. Він у в'язницю, і ти з ним у в'язницю. Він став злодієм, а ти йому допомагай. Він жебрак, а ти таки з ним. Що тут особливого, що кірка чорного хліба, коли кохання?

Вона зрозуміла, що світ сповнений страждань, у порівнянні з якими її власні здаються просто кумедними.

Без чоловіка жінка втрачає сили та бажання, боїться рішень.

- Мам! — Не заважай, я шантажую тата!

І кожен день, кожну годину, і сьогодні і завтра, і ціле століття, бюрократична машина працює струнко, безперервно, без відпочинку, ніби немає людей, – одні колеса та пружини…

Доля – це не випадковість, а результат вибору. Те, що ви готові прийняти, колись стане вашим.

Скажи, навіщо я тебе зустрів? Навіщо я тебе полюбив? Навіщо твій погляд усмішкою мені відповів? І щастя в житті подарував? Тебе заберуть у мене, Я не твоя, я не твоя, Тебе заберуть у мене: Я не твоя... Ти не моя!