життя

Жінці прощають балакучість - їй не прощають її правоту.

У темряви в твоїй душі стільки відтінків... стільки граней. Вони, переливаються і сяють, наче дорогоцінне каміння. Я це так чітко бачу... Настане день, коли і ти побачиш це... Тоді ти зможеш дивитись у пітьму без страху.

Замість жалю про те, чого мені зараз не вистачає, я починаю давати світові найкраще, що я маю на даний момент. Тоді у відповідь світ дарує мені найкраще те, що я готова зараз прийняти від нього.

День за днем, декада за декадою бродимо по шию в тужливих дрібницях.

Поезія — це сиди і над трояндою... Для мене нестерпна думка, що троянда вигадана не мною.

Ти можеш вдавати, але будь обережна, бо хтось може вдавати перед тобою.

Деякі люди надто дурні, щоб вчасно зупинитися.

Подивишся, як незліченно розростається зло — дякувати Богу, ми смертні, не побачимо всього. Подивишся, як несміливі табуни волошки — слава богу, ми смертні, не зіпсуємо всього.

Адже головний, найсильніший біль, може, не в ранах.

Ти не можеш бути щасливим один: щастя є справа двох...