життя

Я мислю протиріччями. Моя істина розмита на шматки, і розглядати їх я можу лише кожен окремо.

— Вона не вміє вибачатися. — У цьому ми схожі, я не вмію прощати.

— Сесілі та Гвендолен неодмінно потоваришують. Поручуся чим завгодно, що через півгодини після зустрічі вони назвуть один одного сестрами. — Жінки приходять до цього лише після того, як обзовуть одне одного зовсім іншими іменами.

Ті, хто пройшов такий шлях, знають, що він існує всередині іншого психологічного виміру. У ньому людина змінюється так, ніби вона прожила кілька років. Якщо ти скований страхом, ти нічого не помітиш, якщо внутрішньо вільний, то ніколи цього не забудеш. У тебе залишається пекуча туга за цим іншим виміром, а той світ, з якого ти щойно ступив у невідомість, відразу стає нереальним і схожим на звичайний сон.

Не дозволяйте вмирати своїм сумнівом. Це найдорожче, що у вас є, оскільки колись сумнів допоможе вам відкрити істину.

Я дивуюсь людям, які пам'ятають факти. Я запам'ятовую відчуття.

День пройшов даремно, якщо я не танцював. Танець є не те саме, що мляве хитання між різними прагненнями.

Так що ж? Кохання замінюєте чаєм? Кохання замінюєте штопкою шкарпеток?

Люди — єдині живі істоти, здатні налякати себе... Ми надто багато думаємо.

Зброя зради завжди небезпечна насамперед тому, хто має в руках.