життя

Одна з найнагальніших потреб людини, рівна, навіть більш настійна, ніж їжа, питво, хіть, і про існування якої ми часто забуваємо, це потреба проявити себе – знати, що це зробив я. Дуже багато вчинків, інакше незрозумілих, пояснюються цією потребою. Треба пам'ятати її і під час виховання, і маючи справу з людьми. Головне, треба намагатися, щоб це була діяльність, а не хвастощі.

Ні батьки, ні матусі, Вдома немає нікого, Вдома немає нікого, Полазь, милий, у вікно.

Компроміс - це ввічлива назва боягузтва.

Навіть якщо підірвеш свій будинок, він не перестане бути твоїм домом.

Дядько Аргайл мені розповідав, що неможливо встояти проти важкої кавалерії.

Хоча будь-яке наше пізнання і починається з досвіду, звідси зовсім не випливає, що воно цілком походить з досвіду.

Якщо живеш серед божевільних, треба й самому навчитися бути божевільним.

Минуле ніколи не вмирає.

Всі люди навколо, всі вони чужі. Немає близьких, немає рідних, немає важливих. Є просто ті, хто поруч, і ті, хто далеко. По суті, і ті й інші, є величезні відмінності. Але насправді вірити не можна нікому з них. І в цьому головна їхня схожість.

Страх наближає те, чого ми бажаємо уникнути, але ще й отруює життя сьогодні. Потрібно жити без побоювань. Незалежно від того, що маєш.