Борис Акунін

Запорука перемоги Добра над Злом - грамотна реклама, красива упаковка та бонуси постійним клієнтам.

Якщо день, погода і ваш душевний стан виявляться в гармонії з антуражем, ви відчуєте себе частинкою того, що було раніше, і того, що буде потім. І, можливо, почуєте голос, який шепне вам:« Народження і смерть — це не стіни, а двері».

Захід сонця над океаном — видовище, яке цілком зачаровує. Сьогодні безвітряно, і захід сонця виглядає так, ніби у дзеркалі вирішив утопитися червоний апельсин.

Найгірший із злочинів — віроломство. Немає нічого огиднішого, ніж зламати віру — чи в Бога, чи в того, кого вважав другом і любив, кому довіряв.

Усьому об'єктивному гріш ціна, значення має лише те, що суб'єктивно.

В екзистенції окреслилася тенденція до погіршення життєвих кондицій, або, попросту сказати, справи були хронічні нікуди.

— Скажи мені: вбити — це добре чи погано? - Погано. — А вбити тигрицю, яка напала на дитину, добре чи погано? - Добре. — Для кого добре: для дитини чи для тигриці та її тигренят?

Бажаючі чоловіки поводяться двома способами: або відразу кидаються в атаку, або — якщо гордої вдачі — роблять вигляд, що залишилися байдужі, але при цьому намагаються справити враження.

Знаєш, кожна людина, у будь-якому віці, зберігає свою першу особу, з якою входив у світ. Тільки це обличчя важко розглянути. Ну, як тобі пояснити? Ось зустрічаються два однокашники, які не бачили один одного тридцять чи навіть п'ятдесят років. Випадково. Дивляться один на одного — і впізнають, і називають колишніми смішними прізвиськами. Їхні старі обличчя на мить стають такими, якими були багато років тому. Дитяче обличчя - воно і є справжнісіньке. Воно нікуди не подіється, просто з роками ховається під зморшками, складками, бородами.

У кожного з нас своя власна норма. І борг індивіда перед самим собою — піднятися вище за цю норму. Людина тим і цінна, тим і цікава,... якщо завгодно, тим і велика, що вона може змінюватися на краще. Завжди. У будь-якому віці, після будь-якої помилки, будь-якого морального падіння. У саму нашу психіку закладено механізм самовдосконалення. Якщо цей механізм не використовувати, він іржавіє, і тоді людина деградує, опускається нижче за власну норму.