Джоан Роулінг

-... це така зброя. Те, чого в нього ще не було. — Тоді коли він був ще могутній? - Так. — І що ж це за зброя? - не переставав Гаррі, - щось гірше, ніж "Авада Кедавра"? — Досить, — перебила їх місіс Візлі.

Дивно, наскільки короткозорим може зробити тебе невидимість.

Наслідки наших вчинків завжди такі складні, такі різноманітні, що передбачення майбутнього і справді неймовірно важке завдання.

... Істина - це і є життєва мудрість, поставлена ​​з ніг на голову.

— Поттер перервав мене на тому, що в журналі у професора Люпіна не записано тем, які ви пройшли... — Сер, ми пройшли боггартів, червоних ковпаків, повзучих водяних та гріндилоу, — перебила Снегга Герміона. — Сьогодні ми мали приступити... — Помовчіть, міс Грейнджер, — обірвав її Снегг. — Я не питав, що ви пройшли. Мені лише хотілося вказати на безладність професора Люпіна.

— Адже ти читав його книги. Згадай усі ті дивовижні подвиги, які він здійснив. - Це він тільки пише, що зробив, - уточнив Рон.

— Коли ми навчалися на першому курсі, Гаррі, ми були зовсім ще зелені, безтурботні й невинні... Гаррі хмикнув. — У всякому разі, невинніші, ніж зараз.

Батьки, — каже Гаррі, — не повинні кидати дітей, якщо... якщо їх не примушують.

— Я шпигував заради вас, брехав заради вас, наражав себе на смертельну небезпеку заради вас. І думав, що роблю все це для того, щоб зберегти життя синові Лілі. А тепер ви кажете мені, що вирощували його як свиню для забою... - Це зворушливо, Северусе, - серйозно сказав Дамблдор. — Чи не прив'язалися ви, зрештою, до хлопчика? - До хлопчика? - вигукнув Снігг. - Еспекто патронум! З кінчика його палички вирвалася срібна лань, зістрибнула на підлогу, одним стрибком перетнула кабінет і вилетіла у відчинене вікно. Дамблдор дивився їй услід. Коли срібне свічення згасло, він обернувся до Снігга, і очі його були сповнені сліз. - Після стільки років? — Завжди, — відповів Снейп.

Людина вмирає тоді, коли вмирає останній спогад про неї.