Одноповерхова Америка

За півтора місяці життя в Штатах нам так набридла американська кухня, що ми згодні були вживати будь-які їжі – італійські, китайські, єврейські, аби не«брекфест намбр ту» або«динер намбр уан», аби не цю нумеровану, стандартизовану і централізовану їжу. Взагалі якщо можна говорити про поганий смак у їжі, то американська кухня, безумовно, є виразом поганого, безглуздого та ексцентричного смаку, що викликав на світ такі виродки, як солодкі солоні огірки, бекон, засмажений до міцності фанери, або сліпучий білизною і абсолютно безсмачний ( ні, що має смак вати!) хліб.

Захід був чистий, наївний, ніби його намалювала провінційна панночка задовго до того, як на думку їй спали перші, страшні думки про чоловіків.

Що може бути привабливіше вогнів чужого міста...

Різдво в Америці – це велике і світле свято комерції, яке в жодному зв'язку з релігією не стоїть. Це грандіозний розпродаж завалу, і за всієї нелюбові до бога, ми ніяк не можемо звинуватити його у співучасті у цій темній справі.

Містер Адамс мав легке ставлення до грошей — трохи гумору і зовсім мало поваги. У цьому сенсі він зовсім не був схожим на американця. Справжній американець готовий поставитися гумористично до всього на світі, але не грошей.

Якщо ви бачите американця, що сміється, це не означає, що йому смішно. Він сміється через те, що американець повинен сміятися. А скиглять і сумують нехай мексиканці, слов'яни, євреї та негри.

Скрипка - небезпечний інструмент. На ньому не можна грати погано або просто добре, як на роялі. Посередня скрипкова гра жахлива, а хороша — посередня та ледве терпима. На скрипці треба грати чудово, тільки тоді гра може доставити насолоду.