Поглянь на мене

— Айвене, я прийшла висловити вам усе, що думаю. — Ви прийшли висловити все, що думаєте... Дуже гарна фраза. Знаєте, думати – найсильніша здатність тіла. Те, що вигадає мозок, тіло виконає. Смішно, що люди завжди хочуть висловити все тим, хто їм не подобається, коли насправді це має призначатись тим, кого вони люблять.

Вся річ у тому світі, в якому я живу. Світ видінь, надій, уяви та спогадів. Там я щаслива.

Ніколи не приймайте як належне, що люди дивляться вам у вічі, ви не розумієте, як вам пощастило. Насправді — ні, забудьте про везіння, ви не уявляєте, наскільки важливо, що вас дізнаються, навіть якщо на вас дивляться сердито. Ось коли на вас не звертають уваги – ось тоді треба бити на сполох.

У мене і так достатньо тривог та болю, і я не хочу поповнювати цю колекцію.

Тільки діти точно знають, що відбувається у світі. Вони бачать більше, ніж дорослі, вірять у більше, вони чесні і завжди, завжди скажуть вам, що на вас чекає.

Але потім я зрозумів, що щодня, кожну секунду я думав про неї і посміхався, значить, зустріч з нею, знайомство з нею і, головне, любов до неї були найбільшим добром у моєму житті.

Неважливо, в якій точці земної кулі перебуваєш, бо головне — де ти мешкаєш у своїх думках... Там я щаслива.

Але такі уроки життя: їх отримуєш, коли не чекаєш і зовсім не хочеш.

Є люди, які не обіймаються без кінця і не грають з тобою у різні ігри, але все одно люблять тебе. Вони просто не знають, як це сказати.

Де б ти не був, тобі завжди потрібний найкращий друг.