Книга / твір

«Знаєш, що найдешевше, коли ти батько? Про тебе завжди судять за найгіршими твоїми проявами. Ти можеш все робити правильно, але достатньо однієї-єдиної осічки, і ти назавжди залишишся тим батьком у парку, який дивився в телефон, коли дитині прилетіло по лобі гойдалками. Ми добу безперервно не спускаємо з них очей, але варто відволіктися на повідомлення в телефоні, і все найкраще миттєво знецінюється. Люди ходять до психотерапевта не для того, щоб обговорювати, як у дитинстві їм не прилетіло гойдалкою по лобі. Про батьків судять із їхніх помилок».

Захід спалахнув і згас - кожна мить його здавалася вічною, але перехід від алого до попелястого зайняв не більше кількох демонічних миг.

Дідусь казав: якщо гірше нікуди, далі буде лише краще.

Найсильніша ознака відчуження у поглядах двох людей полягає в тому, що обидва кажуть один одному іронічні речі, але ніхто з них не відчуває іронії у словах іншого.

Ось так завжди в житті виходить: виглядає як справжнє, а насправді виявляється, підробка.

Чоловіки вважають, що чоловіча зрада - нісенітниця, а жіноча -«ах, ох, вона мені зрадила!». Чоловіки помиляються.

— Іди ляж, придурок, — сонно промимрив Кальцифер. — Ти ж п'яний у стелю. - Хто я? - образився Хоул. — Запевняю вас, друзі мої, я тре… тер… тверезий, як скельце! — І він підвівся і побрів нагору, тримаючись за поручні, немов боявся, що варто їх відпустити — і вони десь подінуться. Двері спальні спритно вивернулися від нього. — Яка гидка підступність! — помітив чарівник, натикаючись на стіну. - Порятунком мені стане моє сяйво безчестя і злісність, що леденить душу... - Він ще кілька разів наткнувся на стіну - в різних місцях, а потім нарешті виявив двері спальні і вломився в неї. Софі було чути, як він там падає на підлогу, скаржачись, що ліжко постійно відстрибує убік.

Поки розум закидає, серце виправдовує.

Проклятий той час, який за допомогою великих злодіянь цитадель громадського благоустрою споруджує, але соромний, соромний, тисячоразово соромний той час, який тієї ж мети мріє досягти за допомогою злодіянь соромних і малих!

Тим, хто воістину сильний і воістину великий, завжди годилося дбати про слабких і малих.