Книга / твір

Адже я шукаю не щастя, а лише гармонії з пунктирами екстазів.

Хоч би як людину мучила спрага, хоч би як мучив голод, — вгамував їх і забув. Але чим Одинцю втишити неспокійне почуття серця? Є така їжа, але не кожному дано до неї доторкнутися.

Немає гіршого ворога, ніж байдужість! З мовчазної згоди байдужих якраз і творяться всі лиходійства. Ти ж«Муму» читав? Зрозумів притчу? Як він усе мовчав, а собака загинула.

Найкраще, що можна отримати тільки вдома, - це прокинутися у своїй старій кімнаті, на своєму старому ліжку; знизу доноситься аромат свіжозвареної кави, сонячне світло пробивається в щілини фіранок, і новий сонячний день чекає на твоє пробудження.

Коли людина вважає, що має бути прощена, вона робить одну й ту саму помилку нескінченно. Це закон. Прощення - це каяття. До глибин. Тільки воно згладжує.

Взаємна пошана особистого простору один одного — це вже майже кохання.

Коли в будинку починається пожежа, з вогнем мають боротися всі; якщо ми сперечатимемося про методи, будинок згорить.

- Дякую, Паша! З мене коньяк! — Ти, Женько, це... краще хоч би одного пілота живим візьми. Якщо, звісно, ​​тобі вони зустрінуться. Ну, бува, розумієш? — Е-е-е... Паша, розумієш, яке діло... їхні звірі дикі злопали. Обох. — Звіри, кажеш. Гаразд, тоді коньяк.

... по-друге, треба зрозуміти, що така держава, і якими силами вона володіє, щоб панувати над нами.

Завжди хтось зіпсує тобі день, а то й усе життя.